А як часто ви замислюєтеся про вашого двійника? У дзеркалі. Насправді це не ви. Людина, по той бік від вас, до смерті ненавидить тебе. От уяви: йому щодня доводиться в точності повторювати твої рухи і не тому що ти робиш це спеціально. Ні. Все відбувається само собою. А чи помічав ти колись, як Воно, по той бік від тебе, можливо, відстає, просто не встигає за тобою, буквально на 0,1 секунди. Так, це так. Воно просто не встигає.

А уяви, сидиш ти ввечері, п'єш гарячий чай, біля тебе улюблений ноутбук, плед, всі справи. І раптом в коридорі, в дзеркалі, в якому можна побачити себе з голови до ніг, прямо навпроти тебе повіяло холодом. Легкий вітерець дме на тебе з дзеркала, а ти, дуже злякавшись, посилаєшся на протяг, при цьому знаючи, що всі вікна в квартирі закриті. Тобі стає ще набагато страшніше, коли підійшовши від цікавості в довбаному шматку скла, ти бачиш відображення. Своє, звичайно. Воно зловісно посміхається довжелезною усмішкою, здається, що зараз шкіра на обличчі порветься! Яка дурна і неприродна усмішка!

І ось, в наступну мить шкірі обличчя двійника просто розривається від цієї посмішки і ще він допомагає своїми брудними руками, розриває рот не шкодуючи ні обличчя, ні себе. Весь цей час з тобою відбувається теж саме! Ти вже не здатний навіть закричати, все твоє горло зсередини залито кров'ю. Ти захлинаєшся власною кров'ю, кумедно, чи не так?

В цей час ти падаєш на коліна і намагаєшся почала благати про допомогу, щось шиплячи і крехтячи відображенню. А він здається і не чує. Але все розірване його обличчя якимось незрозумілим і начебто, неможливим тобі чином заживає. І ось він просто виходить з дзеркала. Стоїть поруч з тобою і каже:
- Хі-хі, привіт привіт.
- ПХХ ... оомм ... оги мм ... ннііі - видавлюєш ти з жалісним виглядом.
- Хі-хі, ще чого захотів, дурна людина.

Одним легким рухом твій, тільки що вийшовший з дзеркала, двійник бере тебе за руки і кидає в дзеркало.
Тепер ти по ту сторону. Ти замкнений там на багато років. Тільки через багато багато років тобі може бути вдасться вибратися звідти, безжально убивши невинну людину.
- Ха-ха, дякую, тепер я такий як всі.

А ти дивишся з ненавистю на себе самого і з підборіддя капає твоя темно-бордова густа кров. Ти незрозуміло де. Ласкаво просимо в нове життя.