- Тату, ну тату, коли ж ми підемо купувати святкову людину? Я бачила, Грінги вчора вже купили собі, таку красиву, високу. І всі мої друзі вже мають вдома людину, а в мене її ще немає.

- Хіба тобі її не шкода?

- А чого її жаліти, це ж тільки людина. Яке ж це буде свято без неї? - Донька благально подивилася в очі батькові.

- Не відбирай у дитини свято, - підтримала матір. - Чому вона повинна заздрити Грінгам - ми що, гірші за них?

- Ну гаразд, умовили, - втомлено промовив батько. Дзвінкі крики радості заглушили його незадоволене кректання.

Вони попрямували на ринок. Вже на підході можна було відчути солодкі аромати людських випорожнень, ... Читати далі »