Якось довелося мені влаштуватися нічним черговим в один з моргів. Робота не курна, доба через три, клієнтура поступлива, без особливих претензій.
Спочатку, звичайно, було страшно й огидно. Потім нічого, звик. Одного разу заступають на чергування. До вечора з'явився Митрич. Він в морзі цьому років, напевно, двадцять пропрацював. Приходить і каже:
- Ти сьогодні на ніч у сторожці закрийся і не виходь, щоб там не трапилося. Ніч сьогодні погана. Перша ніч повного місяця, всяке може бути.
Тут мене, природно, прорвало. Якими тільки епітетами я Митрича не нагородив. Прикро мені здалося, що мало освічений сторож мене, людину з вищою освітою, лякати задумав.
