2016 рік..... Захід України.....  АТО триває. Ураїнські війська майже витіснили окупантів з території країни. В ЗМІ ходять чутки про використання сепаратистами біологічної зброї..... інформацію офіційно не підтвердили. Влада РФ кидає своїх людей, заявивши, що вони до цього відношення не мають.......

Наш батальйон висадили біля якогось містечка, де розвідка помітила ворожу техніку. Там проводилась евакуація населення. Мене зі старшим сержантом відправили щоб ми переконалися, що цивільні безпечно покинуть зону бойових дій. Дивно, раніше таких евакуацій не проводили.... Щоб скоротити шлях ми повели всіх через покинуту будівлю з виходами з обох боків. Зразу за будівлею їх мали забрати автобуси.

Коли ми підійшли до тої будівлі, почулися вибухи та стрільба. Раптом чую крик сержанта: "Позаду!!!" Обернувшись, бачу одного сепара, швидко, не думаючи, стреляю.... Але було дивно, що в нього не було автомата.... Ну, думаю, може смертник якийсь й біжу далі бо часу на з'ясування цього не було. Я зайшов у будівлю щоб переконатися що там чисто, а потім туди пійшли люди.... Нарешті! Останній цивільний пройшов... Напарник йде за ними, а мене насторожили дивні звуки, щось схоже на ричання, і я зупинився тому й відстав трохи... Коли я зайшов у будівлю, то почув позад себе моторошний стогін, повернувшись, я побачив труп.... так, саме труп. Але він йшов!!! Куля в голову його зупинила. Навіть злякатись не вспів. Та це був тільки початок. Зразу за ним вибіг якийсь мутант як людина тільки зі страшним обличчям. Що за?! Все таки це правда!!! Цього теж розстрілюю, хоча від страху точність упала, але зблизька все-таки влучив.. Тільки починаю тікати, як тут вривається щось.... щось велике з великими передніми кінцівками як у горили, тільки ЦЕ було під три метри ростом.. В цей момент час ніби уповільнтвся, але страх скував мої рухи. Я зажимаю гачок автомата і хаотично стріляю в це створіння. Позаду чую ще постріли, видно напарник повернувся коли почув постріли. Але схоже, що йому наші кулі не страшні.... І тут я бачу як біля тварюки вибухає снаряд з підствольного гранатомету . Стреляв сержант. Чорт!!! Від страху я й забув про нього, повторяю за ним і теж стріляю в тварюку, але ВОНО було близько біля мене, і вибухом мене відкидає на якусь арматуру, але та горила ще жива і вбиває напарника, кинувши на арматуру поряд. Остання думка перед смертю була: "Ми успіли  вивести всіх"

Тиждень потому..... чітких доказів існування мутантів й досі нема. Під час тої битви було наказано всім відступати, а територію накрили "Градом", знищивши при цьому всіх мутантів... Більше їх ніде не бачили. Тільки солдати, що були там, прешіптуються про це між собою.

Автор: Райдер

P.S. Це моя перша спроба написати історію самому. Чекаю ваших відгуків