Коли навчався в 9-му класі, я з'їздив на олімпіаду в сусіднє місто (толком навіть не пам'ятаю, що за олімпіада була). На час проведення олімпіади нас поселили в гуртожитку місцевого ВНЗ.

В останній вечір перед від'їздом додому ми купили з хлопцями пива і вирішили трохи побіситися в кімнаті. Випили по пляшці, почали біситися, кидатися один в одного подушками, штовхалися, боролися ... Один хлопець відлетів в стіну і вдарився об неї досить сильно. Через секунду з-за стіни почулися відповідні стуки. Ми подумали: «А раптом там які-небудь дівчата?» - І взялися з ними перестукуватися. На кожен наш удар з-за стіни відповідали.

Ми, хмільні малолітки, вирішили полякати дівчат. Взяли два ліхтарика, обернулися в простирадла і пішли в сусідню кімнату зображати з себе привидів. Яким же було наше здивування, коли ми побачили, що на дверях кімнати був залізний засув зі здоровим замком комори. Ми кинулися до вахтера і розповіли йому про те, що сталося. Не врахували ми тільки одного - від нас тхнуло пивом, тому ми отримали хороших люлей і були загнані назад у кімнату.

Вночі заснути не зміг ніхто, однак стукіт через стіни більше не повторювався.

Вранці, перед від'їздом, ми запитали якогось студента в коридорі про загадкову кімнаті. На наше щастя, це виявився п'ятикурсник, непогано знайомий з історією гуртожитку. Він розповів, що трьома роками раніше в цю кімнату заселили двох дівчат. Жили вони добре, поки не вирішили, що в їхній кімнаті замало дзеркал. Кожна з дівчат повісила по дзеркалу над ліжком. Як вже можна здогадатися, ліжка знаходилися один навпроти одного - відповідно, і дзеркала теж, і студенти, що заходять до дівчат частенько милувалися «нескінченним коридором» віддзеркалень.

Починаючи з цього дня, дівчата почали худнути і сохнути, як ніби завантажили вправи для схуднення і невтомно їх виконували. На парах вони були млявими, постійно ходили з величезними мішками під очима, ніби ночами не висипалися. Тоді ніхто не звернув на це особливої уваги - студентське життя, загули, та хіба мало що ... Потім дівчата перестали приходити на пари. Двері в їхню кімнату були замкнені зсередини. Комендант, стривожившись, вирішила перевірити кімнату - дублікат ключів у неї був.

Обидві дівчини були в кімнаті. Вони повісилися один біля одного в центрі кімнати, якраз на лінії місцезнаходження двох дзеркал. Свідки казали, що в «дзеркальному коридорі» відбивалося незліченна кількість бездиханних тіл - нічого більш жахливого в житті вони не бачили ...

Після цього моторошного випадку бажаючих жити в цій кімнаті не знайшлося, і кімната так і залишилася безлюдною. Деякі знайомі загиблих дівчат вважали, що у всьому винні дзеркала, які «висмоктали» з дівчат їхні душі. Але з кімнати нічого не виносили, і два дзеркала там досі дивляться один на одного.