Хочу розповісти вам одну історію, яка залишила слід у моєму житті.

На уроці наша класна оголосила про нового учня. Вид його був досить страшний, обличчя було блідим, очі були злегка блакитного відтінку. Я спочатку не звертав на нього уваги, ну сидить людина - вчитися, навіщо заважати? Через тиждень я вирішив з ним познайомитися. Він лежав на парті (ну не в прямому сенсі, а просто поклав голову на парту і так сидів нерухомо). Підійшов до нього досить повільно, дивний хлопець все таки. Хотів взяти за плече і як зазвичай сказати: «Привіт, що робиш?». Але тут один вдарив мене по спині. Мало того, що вдарив, я мало не закричав на всю школу. Після того, як він вислухав мою "французьку", ми вирушили до їдальні. Коли я виходив з класу, краєм ока побачив, що однокласник теж вирішив з ним познайомитися, але не думав про це. Наступного дня він не прийшов. Я подумав: "Може, він захворів?" . Взяв друзів і пакетик з фруктами, я відправився до однокласника. Нам відкрив двері хлопчик з «Дзвінка». Блідий, теж з блакитними очима. Його мама сказала, що йому потрібен відпочинок, тому ми віддали фрукти і розійшлися.

Через тиждень я зробив другу спробу познайомитися з новеньким. Взяв за плече і сказав: «Привіт, як відпочив на вихідних?». Не встигнувши договорити, він подивився на мене з величезним страхом, як ніби його хтось переслідував. Весь день я перебував в страху, не міг забути його очі. У мене тремтіли руки, виступали холодні краплі поту. Не ставши робити домашку, пішов спати. Даремно я, звичайно, це зробив. Мені приснився такий сон.

Я перебуваю в темній кімнаті. У кутку сидів спиною до мене той новенький і наспівував пісеньку:

Якщо життя тобі важливе,

Не дивися ти на мене,

Я тобі добра хочу,

Але подивишся на мене -

Життя зникне без сліду.

- Ти хто? - Запитав я.

Хлопчик різко встав, не обертаючись, і закричав: "НЕ ДИВИСЬ НА МЕНЕ!"

- Хлопче, що з тобою?

- НЕ ДИВИСЬ!

Я, розсердившись, мало не бігом, підійшов до нього, взяв за руку і сказав: "Та що з тобою?!"

З цими словами, він різко розвернувся до мене і встромив у живіт ніж з жахливою посмішкою.

Я різко відкрив очі. Зрадів тому, що це сон, але коли спробував встати з ліжка, я відчув жахливий біль. Скинувши ковдру, побачив - у животі була глибока рана від ножа. Хотів закричати, але на диво не зміг. Я взяв свою футболку і приклав до рани. Маленькими кроками пішов до кімнати батьків. Розбудив їх і вони викликали швидку. Ви, напевно, думаєте, що все пройшло? Помиляєтеся. Кожен раз, коли я засинаю, я бачу той самий сон. Стою в темній кімнаті і слухаю пісню хлопчика, який сидить у кутку спиною до мене.