Жила- була сім'я. І в цій сім'ї жили-були дві дівчинки, сестри. І поїхали ці сестри якось відпочивати в село, до своїх бабусі і дідуся. Дівчатка там подружилися з однією місцевою дівчинкою. І ось вони якось втрьох залізли на горище. На цьому горищі було дуже багато старих речей. Ще там було дуже пильно - дівчатка постійно чхали.

Горище було велике, як будинок. Посередині його була дерев'яна перегородка. Виходило як би дві кімнати на горищі. Дівчатка грали в одній кімнаті. Щоб пробратися в іншу, треба було розібрати велику купу старих речей. Поступово ця купа розібралася. І дівчатка потрапили в другу кімнату. Там було чистіше, ніж у першій. А ще там стояла величезний скриня. Вони ту скриню відкрили і в ньому побачили мерця. Дівчатка стали кричати, і обганяючи одна одну кинулися з горища. Кинулися до бабусі з дідусем. Задихаючись від хвилювання, розповіли, що там мрець на горищі.

Бабуся з дідусем не стали хвилюватися. Дідусь з посмішкою сказав: "Ну, підемо подивимося на вашого мерця". Піднявся на горище, відкрив скриню і каже: "Ви що, дурні чи що? Це ж манекен, звичайний манекен з магазину". Дідусь однією рукою дістав цей манекен і поставив на підлогу. На манекені бовталася якась стара в'язана жилетка. Дівчатка розсміялися.

Потім вони грали на горищі в магазин одягу. З іншої скрині вони дістали старі речі і продавали їх одне одному. Навіть повісили фіранку - за нею була примірочна. Ну і, зрозуміло, манекен теж брав у грі активну участь. Найкращий одяг вішали на нього.

Тут сестер покликали вниз. По телефону дзвонила мама, вона хотіла поговорити з доньками. Дівчатка поговорили. Випросили у бабусі пляшку морсу і печиво. Понесли його наверх, щоб самим поїсти і подружку нагодувати.

Піднімаються, а там їх подружка лежить у калюжі крові з здертої шкірою. Мертва. А манекен приміряє шкіру дівчинки. Він підняв руки і пішов на дівчаток. Дівчатка заволали. І тоді з отвору в підлозі висунувся дідусь з рушницею (він почув крики ) і розніс манекен на шматки.

Виявилося, що це був все ж таки не манекен. Це була справжнісінька мумія. Колись давно дядько дідуся звалився у величезний казан з киплячою смолою, зварився і став мумією. Вирішили, що його можна не ховати. Все одно він не зіпсується. А тут дівчатка так його замучили з грою в магазин, що він ожив.