Сталося все це восени 2007 року, я тільки-но переїхав із селе у місто, мені у спадок перейшла досить таки не погана 3-х кімнатна квартира. Все в ній мені дуже подобалось, окрім одного місця у спальні – пустувала стіна, навпроти мого ліжка, зовсім без нічого. Мене це жахливо виводило з себе, і я вирішив після роботи заїхати до меблевого магазину та придбати дзеркало.

Наступного дня я поїхав вибирати дзеркало і випадково побачив поряд з магазином, щось на кшлат стихійного ринку, де люди продавали різноманітні речі, хто кнаги, хто побутові дрібниці, і ось, я помітив чоловіка з картиною. Вона з першого погляду припала мені до душі, тому я вирішив придбати її за будь-яку ціну. На ній була зображена дівчина у повний зріст, вона була просто неймовірна. Рама картини була дуже схожа на ту, що колись бачив у музеї, а тій картині, наскільки я пам’ятаю було близько 100 років! Отже, я подумав, ця картина такого ж віку. З першого погляду, я вирішив. Що мені не вистачить грошей на картину. Ну, самі розумієте, антикваріат, велетенське полотно, рама ручної роботи….. Я підійшов до чоловіка та запитав, скільки коштує цей витвір мистецтва? І був приємно здивований ціною – 1000 грн. Трохи згодом, я зрозумів, ціну такої низької вартості картини.

Я приїхав додому, повісив картину навпроти ліжка, просидів весь вечір перед телевізором та ліг спати. Але посеред ночі прокинувся через дивний шепіт, змішаний з дряпанням і шарудінням від якого ставало моторошно. В мене було таке відчуття, що в моїй кімнаті хтось є, але відкривши очі, я нікого не побачив. Пролежавши декілька хвилин у темноті та придивившись пильніше я побачив якісь рухи на картині………… 

Підвівшись із ліжка, я підійшов до вікна, розсунув штори, і місячне сяйво миттєво освітило мою кімнату. Обернувшись, я побачив дещо……… дещо вражаючо-гидке: з картини стирчали руки та голова, а те що, досі було всередині, з усіх сил лізло на зовню. Але замість чаруючої дівчини з картини лізло дещо страхітливе, замість тендітної білосніжної шкіри – напівзгнивша плоть……. Я в жодному з фільмів жахів не бачив такого бридкого обличчя, на деяких пальцях були зломані нігті, а один відірваний, таке враженя, ніби ВОНО скреблося, виривалося з картини. От так розглядаючи цю химеру я простовбичив близько 30 секунд, але згодом, прийшовши до тями, швидко вибіг у кімнати якось натягнув на себе джинси, куртку та чоботи вибіг на вулицю.

Сів на лавку та ніяк не міг відірватися від свого вікна, і знаєте, я бачив, як у моїй квартирі блукав чийсь силует……… загалом, заспокоїтися я зміг лише на світанок, дочекавшись світанку, я все ж таки вирішив повернутися в свою квартиру. Коли я повернувся у квартиру, то побачив, що картина знову перетворилася на чарівну дівчину, як раніше. Трохи пороздумуючи над ситуацією, вирішив викинути геть, подалі від себе картину, але вирішив, що хтось може підібрати картину. Тому виніс катрину на задній двір, полив бензином та підпалив. Я стояв та з задоволенням дивився як вона догорає. Переконавшись, що вона цілком згоріла спокійно пішов додому.

Пройшло декілька тижнів, все потихеньку забулося, повернулося до норми. Що правда, довелося декілька разів до психолога сходити. Але одного разу ввечері, після роботи, як зазвичай, я сидів та дивився телевізор, та в якихось кримінальних новинах почув, що знайшли труп чоловіка задушили у власній квартирі. Вікна та двері були зачинені з середини, міліціянти невзмозі пояснити, що сталося. Коли показували фрагмент квартири, я знову побачив ту саму - картину…….