А ти коли-небудь звертав увагу як темно за вікном, коли всередині приміщення горить світло? Ось саме про це мене одного разу запитав колега по офісній роботі. Я відповів, що ні, не звертав.

Прийшовши додому, я завісив вікно, так як вже темніло, потім поробив справи по дому і вже збирався вимкнути світло, роздягнутися і лягти спати. Підійшов до вимикача, який знаходився на протилежній стіні від вікна, але тут згадав про розмову в офісі; підійшов до шторкам, і тут мене відвідала думка: «А що, якщо відсмикну шторку, а там на мене хтось дивиться - ну як завжди в фільмах жахів на ютубі». Я заплющив очі і відсмикнув, дорахував подумки до трьох і потім різко розп ... Читати далі »

А як часто ви замислюєтеся про вашого двійника? У дзеркалі. Насправді це не ви. Людина, по той бік від вас, до смерті ненавидить тебе. От уяви: йому щодня доводиться в точності повторювати твої рухи і не тому що ти робиш це спеціально. Ні. Все відбувається само собою. А чи помічав ти колись, як Воно, по той бік від тебе, можливо, відстає, просто не встигає за тобою, буквально на 0,1 секунди. Так, це так. Воно просто не встигає.

А уяви, сидиш ти ввечері, п'єш гарячий чай, біля тебе улюблений ноутбук, плед, всі справи. І раптом в коридорі, в дзеркалі, в якому можна побачити себе з голови до ніг, прямо навпроти тебе повіяло холодом. Легкий вітерець дме на тебе з ... Читати далі »

Це Ліза. Вона мій друг. Мої мама і тато її не бачать, тому вони кажуть, що вона мій уявний друг. Ліза хороший друг.

Ліза сьогодні зі мною в школі. Я привела її, щоб розповісти і показати її, але місіс Монро розсердилася, бо не могла побачити її. Ліза засмутилася і сховала губку для стирання крейди з дошки.

Вчора був мій день народження. Мама купила піцу, але ніхто не прийшов. Ліза сказала, що люди підходили до ґанку і йшли. Але вони залишили там подарунки. Мені подарували 3 барбі, пару туфель і п'ять доларів. Ми грали з Лізою в Барбі.

Місіс Монро сьогодні не було в школі, і замість неї була місіс Дігман. Вон ... Читати далі »

Цей день був самим звичайним і проходив він так само звичайно, як і попередні дні. Ось уже ніч, і прийшов час лягати спати. Я закрив вікно, тому що починався дощ, і зрідка спалахувала блискавка. Вимкнувши світло, я ліг в ліжко. Через якусь мить я заснув.

Мені снився дивний сон - я йшов по лісу, на вулиці було дуже похмуро. Раптом я опинився на цвинтарі. Вдалині я побачив людей, це була похоронна процесія. Я пішов їм назустріч. Наближаючись, я почав впізнавати в цих людях знайомих, друзів і навіть рідних. Всі зупинилися біля могили. Я не розумів, що відбувається, чому мене ніхто не помічає? Я пробирався через натовп, щоб побачити, кого ж ховають, і завмер від жаху ... Читати далі »

Я жила в крихітній однокімнатній квартирі і ще не могла знайти собі роботу, тому цілими днями сиділа вдома і прочісувала простори інтернету. І ось я натрапила на вигідну роботу. Так як вона була за кордоном, потрібен був закордонний паспорт. І наступного ж дня я подала документи і пішла у фотоательє. Я піднялася по досить старим східцях до не менш старої будівлі. Я увійшла, в приміщенні було душно і пахло нафталіном. Побачивши милу дівчину-секретаря, попрямувала до неї. 
- Здрастуйте - сказала я. 
Але дівчина мовчки показала мені напрямок, по якому мені потрібно було рухатися до фотографа. Я пішла. 

Тут моєму погляду представилася кімната, п ... Читати далі »

Це сталося з дівчинкою, у якої була важка хвороба ніг. Дівчинка більшу частину життя була прикута до ліжка. Коли лікарі сказали, що жити їй залишилося пару місяців, батьки твердо вирішили дати дочці все те, чого вона позбулася, лежачи в шпиталі, до тих пір, поки вона не помре. І ось в один із днів батьки вирішили зводити її в похід недалеко від міста, адже раніше вона майже не бувала на природі. В дорозі дівчинка поводилася тихо, як звичайно, відкинувшись на задньому сидінні, а батьки розмовляли один з одним. Досягнувши пункту призначення, вони поставили тент, розклали їжу і стали розводити багаття. Мати між справою фотографувала околиці і дочку, а батько відлучився за су ... Читати далі »

1. Метро «Шулявка» 
Біля «п'ятачка» на ст. м. «Шулявка» нехороша слава: бійки, підпали, Таємничі вбивства. Стільки агресії неспроста - Шулявка з давніх часів була страшним місцем: ще в Іпатіївському літописі за 1146 згадується, що в цій місцевості Кияни повстали проти князя Ігоря. Було тут і кладовище тварин. 
2. Телевишка 
В 60-ті роки за указом тодішнього мера Олексія Давидова було знищено величезне кладовище на вул. Мельникова, яке знаходилося в районі телевежі. Є думка, що вежа ретранслює чорну енергію в усе місто! «Телецентр побудований на кістках, які варварськи потривожил ... Читати далі »

В одній сільській місцевості жили чоловік і дружина. У них був скромний будиночок, який розташовувався на краю дороги. У них було дві дочки близнючки. 
Дівчатка дуже добре себе вели. Вони ніколи не билися і не сперечалися. Вони жили щасливо разом, і ненавиділи, коли їх розлучали. 
Одного разу мати вирішила піти в магазин, щоб купити молока і хліба. Вона не хотіла залишати дівчаток одних вдома, тому взяла їх із собою. Взявши дівчаток за руки, вона повела їх по дорозі з інтенсивним рухом. 
На жаль, мати забула подивитися в обидві сторони, перш ніж переходити вулицю. Майже перейшовши на інший бік, вона почула гучний виск, і жахливий хрускіт, ... Читати далі »

Відбувалося це, коли мені було чотирнадцять з хвостиком років. Все своє дитинство я провів у селищі гірників і геологів далеко на північному сході нашої країни. Друга його половина, звана «перехідним віком», припала на «веселі» дев'яності роки, коли у моїх однокласників знесло голову від того, що «тепер все можна», а батьки їх були цілком зайняті тим, де б роздобути хоч трохи грошей, які танули на очах, як сніг навесні. А майже вся чоловіча половина нашого класу поступово перетворилася на вічно п'яну і агресивну «гопоту». 

Я і ще двоє моїх однокласників в цей процес не включилися - нам було цікаве& ... Читати далі »

Одна з моїх родичок раптово померла. Я ніколи її не бачив. У неї була чотирирічна дочка. Дівчинку звали Юкі. Батько дівчинки не міг ростити її сам, тому він попросив мою тітку подбати про неї. 

Дівчинка відмовлялася залишатися одна і завжди ходила з тіткою. Це стало справжньою проблемою. Моя тітка нікуди не могла сходити без Юкі. Їй постійно потрібно було приділяти увагу. Навіть власна дочка тітки почала ревнувати її. 

Одного разу, тітка сказала мені, що вона повинна відлучитися з міста на пару днів, і запитала, чи зможу я впоратися з маленькою дівчинкою. Я сказав, що буду няньчитися з нею із задоволенням. Я жив один і був не проти такої компанії. 

Через кілька днів тітка привела Юкі до мене в квартиру. Йдучи, вона відвела дівчинку в сторону і сказала: "Юкі, будь ласка, будь ... Читати далі »