В селі. де я живу, є покинутий будинок. Занедбаний він з воєнних часів, тоді ще монархія була. І в цей будинок ми з друзями любили навідатися. Нам було по 11 -13 років, і ми там часто грали в хованки. Одного разу, під час такої гри, ми з подругою Анею сховалися в одному і тому ж місці. Сидимо, чекаємо, поки нас знайдуть ...

І раптом лунають кроки. Ми вже уявили, як виходимо з притулку. Але це були не наші друзі. У кімнату ввійшла стара жінка, спираючись на костур, вона підійшла до нас. Ми затремтіли від страху, а вона мовчки вказала нам скрюченими пальцем на двері. Її обличчя було дуже страшним. Ми, не пам'ятаючи себе, ... Читати далі »

Я живу в Москві. Зараз мені вже за тридцять, але цю історію я запам'ятав на все життя.

По молодості, в 16 років, ми з друзями - Саша, Гриня і я - залишилися вночі в метро. Кільцева лінія. Було це наприкінці лихих 90-х, міліція та інші служби тоді не дуже добре стежили за всім. Взяли з собою ліхтарики, по кілька бутербродів, води, гральні карти, газети для розпалювання вогню, сірники і складані ножі. Увечері увійшли в тунель, коли народу було мало, і нас ніхто не помітив. Стрибнули на шляхи і понеслися в тунель, чекаючи, що за нами почнеться гонитва, але погоні не було. Якби з'явився потяг, то можна було притулитися до стіни, на щастя ми були ще маленькі і худі, місця б вистачило. Пройшли метрів, може, сто й пішли в бічний тунель - й ... Читати далі »

Одного разу 4 кращих друзів пішли на полювання. Шлях був довгим і тяжким. Вони вийшли в 6 ранку і дійшли до місця полювання тільки о дев'ятій вечора. Там був мисливський будинок. 3 друзів зайшли в будинок 1 залишився що б нагодувати коней, другий топив піч, третій готував вечерю, четвертий став розпаковувати речі. Міша перший друг після того як нагодував коней, хотів піти по великиому. Але тут не було туалету. Тому й доводилося бігати у ліс. Ось сидить Міша робить свою справа ... І раптом чує хрускіт сухих гілок позаду, він обернувся там нічого, потім вдруге хрускіт, він закричав-"хто тут??". У відповідь нічого. Ну здалося подумав. Зробивши справу він встав і пішов в сторону будинку. Позаду нього почулися кроки, він різко обернувся і помітив як біла тінь зникла за деревами. Він не звернув на це уваги і зайшов до хати. Другтй д ... Читати далі »

Я люблю влітку гостювати у селі у свого дідуся і бабусі. Вони прожили там все життя, у велике місто перебиратися не захотіли, і їх можна зрозуміти: чисте повітря, ліси, поля, річка поруч. Поруч з нашим селом велике старе попелище, поросле ліщиною і вербою. Древнє вже, років п'ятдесят як пожежа отполихал. Люди цураються цього місця і намагаються не проходити повз нього в темний час доби. Нехороша ходить про нього чутка. Ще в дитинстві я поцікавився у бабусі з дідом, що сталося на тому місці. Вони довго не хотіли розповідати, але мені вдалося їх умовити, благо від природи не по розуму настирен. Побурчавши, старики почали розповідь.

Тоді дід з бабою були ще молоді. На тому місц ... Читати далі »

У минулі вихідні до мене в гості прийшла моя подруга, з якою я 9 років за однією партою просидів. Відразу з порогу я зрозумів, що щось трапилося недобре, тому що вона була чимось стурбована і налякана. Я не став її допитувати, мало які проблеми бувають. Вирішив, що якщо щось важливе - сама розповість. Ми пройшли з нею на кухню, я налив чай ​​і ми стали з нею розмовляти, але діалог ніяк не в'язався ... І тут я вже остаточно зрозумів, що сталося щось дуже серйозне ... Я не став задавати прямих запитань типу «Щось сталося?» Або «Що з тобою?», Тому що боявся почути у відповідь «Нічого». Я вирішив піти трохи по іншій траєкторії. Ось власне діалог: 

- Ти якась похмура сьогодні ... Тобі б не завадило трохи відпочити, поспати .... 

- Я тепер практично не сплю, а якщо й сплю, то тільки зі св ... Читати далі »

Створіння - Вали до себе під сходи, тварюко! Батько знову п'яний. Ховаюся, відхілившись від кинутої мені в голову порожньої пляшки. Це те, що я вмію робити найкраще. Ухилятися і ховатися. Інакше б я давно помер. - Проклятий виродок, щоб ти здох! - П'яні крики лунають звідкись зверху. Ховаюся під сходами, вдивляючись в темряву крізь щілини між ступенями. Тут він мене не дістане. Занадто великий і неповороткий, не пролізе. Я маленький, зможу забитися в дальній кут і перечекати. Може бути навіть зможу вкусити його. - Ей ти, виродок! - Крики вже ближче. Сходи скриплять і стогнуть під його вагою. Мені на голову сиплеться пил. Чхаю. Бачу його ногу прямо перед собою. Простягаю руку і різко с ... Читати далі »

Сталося все це восени 2007 року, я тільки-но переїхав із селе у місто, мені у спадок перейшла досить таки не погана 3-х кімнатна квартира. Все в ній мені дуже подобалось, окрім одного місця у спальні – пустувала стіна, навпроти мого ліжка, зовсім без нічого. Мене це жахливо виводило з себе, і я вирішив після роботи заїхати до меблевого магазину та придбати дзеркало.

Наступного дня я поїхав вибирати дзеркало і випадково побачив поряд з магазином, щось на кшлат стихійного ринку, де люди продавали різноманітні речі, хто кнаги, хто побутові дрібниці, і ось, я помітив чоловіка з картиною. Вона з першого погляду припала мені до душі, тому я вирішив придбати її за будь-яку ціну. На ... Читати далі »

Цю історію розповіла мені мама. Вона народилася і виросла в селі на Україну, жила з батьками та молодшою ​​сестрою Галею. З сестричкою у них різниця у віці невелика, жили вони дружно і спали в одному ліжку. Причому, спали вони часто в обнімку. І ось, одного разу, вночі, мамина сестра прокинулася і пішла в туалет. Мама теж прокинулася, лежить із заплющеними очима. Тут хтось тихенько поруч з нею лягає на ... Читати далі »

 

Якось довелося мені влаштуватися нічним черговим в один з моргів. Робота не курна, доба через три, клієнтура поступлива, без особливих претензій.

Спочатку, звичайно, було страшно й огидно. Потім нічого, звик. Одного разу заступають на чергування. До вечора з'явився Митрич. Він в морзі цьому років, напевно, двадцять пропрацював. Приходить і каже:

- Ти сьогодні на ніч у сторожці закрийся і не виходь, щоб там не трапилося. Ніч сьогодні погана. Перша ніч повного місяця, всяке може бути.

Тут мене, природно, прорвало. Якими тільки епітетами я Митрича не нагородив. Прикро мені здалося, що мало освічений сторож мене, людину з вищою освітою, лякати задумав.

Митр ... Читати далі »