Одного разу мій приятель покликав мене на "екскурсію" в покинутий 35 років тому морг. Я взяв фотоапарат, поклав його в мій старий рюкзак і ліг спати. О 5 годині наступного дня ми вирушили до цього моргу. Нас було четверо.
Ми прийшли на місце і побачили дуже стару будівлю. Ми зайшли туди. Перед нами відкрилися двері в темний, старий і страшний підвал. Був би я один - нізащо б не пішов далі, але разом з друзями було не так страшно. Ми включили ліхтарики й по двоє спустилися вниз.
Перша наша моторошна знахідка - висить на дроті стара інвалідна коляска з краплями крові, що згорнулася,&
... Читати далі »
Здравствуйте. Хочу вам розповісти першу і, дуже сподіваюсь, останню містичну історію, яка сталася зі мною 2 роки тому. Біля мого будинку є парк, який повільно переходить у ліс і в цьому лісі є занедбаний будинок. Ну точніше не занедбаний, а недобудоване. Людина, яка його будувала несподівано покінчила життя самогубством. Це повинен був бути готель. Так от, в цей самий будинок я і моя подруга пішли "за пригодами", нам тоді було по 14 років і, як звичайні підлітки, ми лазили по всяких покинутим місцям. Побачити що то понад природне ми й не сподівалися, тому що думали, що це все нісенітниця. Так от в один сонячний прекрасний день ми вирішили сходити в цей готель. Коли ми при
... Читати далі »
Звичайно, зараз це здасться вигадкою, але 30 років тому на Ніжегородщіне існували куточки, не зворушені цивілізацією. Я маю на увазі глухі села, до яких дуже важко дістатися. Моя мати була родом з одного такого села і влітку часто «підкидала» мене туди до бабусі з дідусем. Електрики в селі не було, воду брали з колодязів, а про магазини і мови не було. Годувалися тим, що подарують земля і ліс. За гриби та ягоди ходили всім селом.
Але було в лісі одне місце, куди не ходив ніхто. Відразу за селом, з північної її сторони, на найвищих деревах, висіли білі шматки тканин. І, наскільки я пам'ятаю, жодного разу ніхто не ступив за цей периме
... Читати далі »
23:18 Батько пішов оглядати комору, з якої останні 10 хвилин долинали дивні скреготіння. Я сиджу в своїй кімнаті, не звертаючи уваги на те, що відбувається в іншій частині квартири. Я багато читав різних страшних розповідей і, судячи з усього, це був домовик, який живе у нас бог-зна-скільки. Часто чув млосні кроки в коридорі по ночах, в коморі постійно змінювалося розташування речей. До всього цього я вже давно звик, а от батьки. Ось і батько пішов розбиратися з нечистю. Мені залишалося лише, посміявшись, продовжити займатися своїми справами. 00:02 Після татового візиту ніби все заспокоїлося. Все було нормально останні 40 хвилин: батьки дивилися телевізор у своїй спальні, я продовжував бав
... Читати далі »
Створіння - Вали до себе під сходи, тварюко! Батько знову п'яний. Ховаюся, відхілившись від кинутої мені в голову порожньої пляшки. Це те, що я вмію робити найкраще. Ухилятися і ховатися. Інакше б я давно помер. - Проклятий виродок, щоб ти здох! - П'яні крики лунають звідкись зверху. Ховаюся під сходами, вдивляючись в темряву крізь щілини між ступенями. Тут він мене не дістане. Занадто великий і неповороткий, не пролізе. Я маленький, зможу забитися в дальній кут і перечекати. Може бути навіть зможу вкусити його. - Ей ти, виродок! - Крики вже ближче. Сходи скриплять і стогнуть під його вагою. Мені на голову сиплеться пил. Чхаю. Бачу його ногу прямо перед собою. Простягаю руку і різко с
... Читати далі »
Цю історію розповіла мені мама. Вона народилася і виросла в селі на Україну, жила з батьками та молодшою сестрою Галею. З сестричкою у них різниця у віці невелика, жили вони дружно і спали в одному ліжку. Причому, спали вони часто в обнімку. І ось, одного разу, вночі, мамина сестра прокинулася і пішла в туалет. Мама теж прокинулася, лежить із заплющеними очима. Тут хтось тихенько поруч з нею лягає на
... Читати далі »
